Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини, допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращий бік неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.
Відповідно до ст. 164 СК України, підставами для позбавлення батьківських прав є:
1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров’я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;
2) ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини;
3) жорстоко поводяться з дитиною;
4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;
5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;
6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
Порядок позбавлення батьківських прав передбачає виключно судову процедуру, за обов’язкової участі органу опіки та піклування (ч. 4 ст. 19 СК України). Відкриття судового провадження відбувається на підставі позовної заяви.
Право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім’ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров’я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років (ст. 165 СК України).
Хоча список осіб, зазначених у статті 165 СК України є вичерпним, у судовій практиці зустрічаються випадки розгляду справ про позбавлення батьківських прав за позовами інших родичів. Так, згідно з ч. 2 ст. 258 СК України і ч. 2 ст. 262 СК України бабуся, дідусь, брат, сестра, вітчим, мачуха мають право звернутися за захистом прав та інтересів дитини в орган опіки та піклування або до суду без спеціальних на те повноважень.
Крім того, батько і мати, позбавлені батьківських прав, не звільняються від обов’язку по утриманню дитини до досягнення нею 18 років (ч. 2 ст. 166 СК України). Батьки зобов’язані брати участь у додаткових витратах на дітей (ст. 185 СК України) і відшкодовувати шкоду, завдану дитиною (ст. 1183 ЦК України).
Позбавлення батька або матері батьківських прав не впливає на обсяг прав самих дітей. Тобто дитина зберігає всі майнові права, засновані на кровній спорідненості, зокрема, право на аліменти, права власності на нерухоме майно або право користування житловим приміщенням. Крім того, відповідно до ст. 1261 ЦК України, діти залишаються спадкоємцями першої черги.